м. Чернівці. Німецький народний дім.

Німецький Народний Дім у Чернівцях збудований на початку XX століття спілкою чернівецьких німецьких товариств. Він який став центром німецького культурного і громадського життя у Чернівцях та на Буковині. Перші спроби об’єднатися у національні товариства спостерігалися уже в 70-х роках XIX століття. Центром культурної організації німців стало створене у 1897 році Товариство християнських німців, які взяли на себе ініціативу побудови Німецького Народного Дому.

30 березня 1908 року Товариство християнських німців звернулось до Чернівецького магістрату та Буковинської крайової управи з проханням про надання дозволу на будівництво приміщення Німецького Народного Дому за планами, розробленими архітектором Густавом Фрічем. 28 квітня 1908 року відбулася передача земельної ділянки піл новобудову. Керівництво будівельними роботами перебрав на себе надвірний радник Ервін Мюллер. Восени 1908 року монументальна споруда вже стояла під дахом. В ній були передбачені приміщення для великої зали, кав’ярні, приміщення для гостей, зимовий кегельбан, винний погріб і др. Два роки німецькі товариства проводили внутрішнє облаштування будинку.
4 червня 1910 року будівництво Німецького Дому було завершено.

Будівля в середньому чотирьохповерхова, частково п’ятиповерхова, в деяких частинах двоповерхова (приміщення для студентів). Центральний двір об’єднує прибутковий будинок з розташованими позаду спорудами. Частини будинку з’єднані між собою. В партері розташовується Німецький торговий дім, на другому поверсі – Райфазенська каса, на третьому – Крайова спілка, на четвертому – Товариство християнських німців, на п’ятому – товариства «Шларафія» та «Прутана».

Фасад будинку витриманий у німецькому стилі. Якщо не брати до уваги художні пластичні прикраси і карнизи, то він оживляється тільки масою балконів та лоджій, тоді як уся споруда увінчується стрімким покритим черепицею дахом і фронтоном.

1937 року в Німецькому домі відкрився винний погріб, а також кафе «Віденська кухня».  Був тут також і затишний ресторан, і бібліотека з читацькою залою, спеціальні кімнати для різних розваг, окремі приміщення для гостей. Та найвизначнішою окрасою Німецького дому була, безперечно, його простора, гарно оформлена зала, де проводились найрізноманітніші заходи різних товариств: конференції, зустрічі з видатними особами, лекції та інші громадські зібрання.

Перша світова війна припинила на чотири роки розвиток німецького культурного та громадянського життя на Буковині. І лише з 1919 року починається поступове відродження німцями всього набутого до війни, але вже як підданими королівської Румунії. Політика тотальної румунізації жителів краю не обминула і німецьку громаду, проте німецька мова й культура ще два десятиліття займали видне місце в містах і селах Буковини.
Після приходу в Буковину Радянської Армії та переселення німців до Німеччини у 1940 році будинок було пристосовано до потреб нової влади. Зі здобуттям Україною незалежності поступово відродились національні традиції національних меншин краю, в тому числі і німців. Загалом «Німецький дім» — один з небагатьох будинків Панської вулиці, якого не торкнулись руки перебудовників та завдяки чому він зберіг свій первісний вигляд до нашого часу. Нині тут працює Товариство австрійсько-німецької культури «Відродження», де спілкуються, зустрічають традиційні німецькі свята, влаштовують концерти, переглядають фільми про історичну Батьківщину, часто звучить німецька мова, до якої долучається молоде покоління буковинських німців.

Джерело тексту 

Джерело фото