Пам’ятник Жильберу Лафаєту в Парижі

Portret użytkownika vv
  • Теги:
    • Обелиск (Мемориал),
    • Pomniki

Ocena: 0 / 0 uczestników / 0 zalecenia / (+0) (-0) jakość

  • FrancjaÎle-de-FranceParyż
Opis

Марі Жозеф Поль Ів Рош Жильбер дю Мотьє, маркіз де Лафаєт (1757-1834)   — французький військовий і політичний діяч, учасник трьох революцій: Американської війни за незалежність, Великої французької революції та Липневої революції 1830 року. Після взяття Бастилії демократизував своє прізвище на Жильбер Лафаєт.
По батькові та по матері, Лафаєт належав до так званого «дворянства шпаги». У 1768 році Жильбер вступив в один з найбільш аристократичних навчальних закладів Франції — коледж Плессі. 13-річний маркіз був зарахований у «чорну гвардію мушкетерів» і став її лейтенантом.
У 1773 році Лафаєт отримав призначення на пост командувача кавалерійського полку Ноайль. А у 1775 році отримав підвищення у службі і у чині капітана перейшов у гарнізон міста Мец, аби вести службу у кавалерійському полку.
8 вересня 1776 року відбулась подія, яка стала поворотною у долі маркіза де Лафаєта. У цей день маршал Віктор де Бройл, давав обід на честь подорожі по Франції Вільяма Генрі, герцога Глостера та його дружини.Глостер відкрито говорив про «людей з Бостона», які висунули вимогу політичної незалежності 13-ти британських володінь в Північній Америці, про початок повстання і проголошення Декларації незалежності США. Лафаєт писав, що звістка про цю війну затурбувала його серце.
26 квітня 1777 року, маркіз виплив до берегів Америки. Він стає ад'ютантом Вашингтона з яким скоро стають друзями. Лафаєт відразу отримав пост генерал-майора.
У перший бій Лафаєт вступив у битві при Брендівайні. Однак американці не здобули бажаної перемоги, а Лафаєт отримав тяжке поранення.
Рішенням Конгресу, Лафаєт був назначений командиром Північної армії.
Лафаєт узяв участь не тільки у воєнних діях, але й як політично. Своєю ціллю вважав закріпити тісні франко-американські відносини та розширити допомогу Франції США.
Він був у числі тих небагатьох дворян, що стояли за спільні наради, а також пропонував створити «Декларацію прав людини і громадянина» за прикладом американського аналогу.
Після взяття Бастилії був призначений головою національної гвардії та ввів національну гвардію до Версалю, щоб примусити короля повернутися до Парижу. Він мріяв про поєднання монархії і порядку зі свободою і торжеством демократичних засад. Безлад який влаштовувала чернь, якобінські оратори обурювали його, але спосіб дій короля і придворних подобався йому ще менше. У листопаді він був змушений залишити посаду голови національної гвардії, втекти до Австрії, однак був запідозрений у шпигунстві і засуджений.
У 1797 році був звільнений і незабаром повернувся до Франції.
1802 року написав Наполеону лист з протестом проти встановлення одноосібної влади.
1830 року Лафаєт, за вимогою народу, взяв на себе командування національною гвардією. У цей час Лафаєт був найпопулярнішою особою Парижа. Був членом муніципальної комісії. Лафаєт до останнього вірив, що Франція, ще не готова до республіки, так як у суспільства ще залишилися переконані монархічні погляди.
Помер Лафаєт  1834 року.
У романі Стендаля «Червоне і чорне» головний герой, бонапартист Жульєн, говорить: «Дантон крав. Мірабо продався. Наполеон награбував мільйони … Тільки Лафайєт ніколи не крав…».

Джерело тексту та портрету Лафаєта

 

Как добраться к точке: 
Франція, Париж,Cours-la-Reine
0
Twoja ocena: Brak

Powrót do góry