м. Київ. Будинок № 18 по вул. Малій Житомирській.

1879 арх. П. Спарро спорудив двоповерховий будинок у садибі колезького радника А. Кисіля. 1896 за проектом арх. М. Казанського зроблено дві прибудови, надбудовано верхні поверхи та зведено одноповерхові цегляні служби (не збереглись). У садибі містилися «Бюро землемірне, меліорації й креслень А. Лапинського», винний магазин Е. Гронецького.
Триповерховий з цокольним поверхом і підвалом, цегляний, тинькований, у плані складної конфігурації, наближеної до П-подібної, односекційний, з двома квартирами на поверсі й трьома сходовими клітками (парадною і двома чорними). Перекриття пласкі. Архітектурне вирішення будинку характерне для раннього етапу історизму й відзначається стриманим, трохи спрощеним використанням стилізованих романо-готичних форм, змодельованих у цеглі. Будинок має два рівнозначні фасади. Скошене наріжжя акцентовано балконами на консолях. Головний вхід виділено розкріповкою з великим вікном, фланкованим напівколонками, балконом на третьому поверсі та фронтоном з масивними зубцями.

Декор фасаду спрощений: прямокутні гурти-сандрики на другому й третьому поверхах і аркатура над третім поверхом. Бічні об'єми підвищені мезонінами з трикутними фронтонами. Збереглися ковані ґрати вишуканого рисунка з ініціалом власника («К») і металеві ажурні консолі балконів. Втрачено деталі завершення будинку та первісне оздоблення інтер'єрів. Архітектура фасаду є зразком вдалого застосування декоративних властивостей цегляного декору.

Джерело