м. Варшава. Кам’яниця священиків-місіонерів.

До 1740 р. тут збудовано одноповерховий цегляний будинок з 11-осьовим фасадом, мансардним дахом і асиметричним горищем, перекритим трикутним фронтоном. Дзеркальним відображенням цієї садиби був будинок місіонерського монастиря на території, розташований по інший бік костелу. У середині ХІХ ст., під час добудови, кам’яниця стала 14-вісною з незмінною конструкцією. Приблизно у 1900 р. будинок був надбудований на третій поверх.

У серпні 1944 року будівлю було майже повністю зруйновано. Реконструкція парадного будинку, здійснена в 1948-49 рр. за проектом Мечислава Кузьми, відновила довоєнний вигляд і декор першого поверху, від перебудови верхнього поверху та господарських будівель відмовилися.

Двоповерхова будівля має десятиосьовий фасад зі смугастим рустовим цоколем, в якому на тлі напівциркульних зімкнутих панелей розміщено прямокутні прорізи вітрин і входів. На восьмій осі — брамний проїзд. У 2000 році були додані металеві люкарни з трикутними опорами, дещо відсилаючи до стану середини ХІХ ст.

Джерело