м. Варшава. Кам’яниця Ріаукура.

Першим власником маєтку і кам’яниці був з 1465 року Ян Кірстан. В кінці п'ятнадцятого століття купецький рід Гнєванських стає власником прибуткового будинку, а потім в 1507-1536 роках він належить родинам Саддлярів і Дамбалів, а близько 1538 року переходить до рук купця, мера Старого міста Францішека Лища. Наступним власником будинку є Вікторин Ейхель, а з 1576 року медик і радник Микола Олександр.

Після пожежі 1607 року спадкоємці продають майно єзуїтам, які в 1614 році градоначальнику Станіславу Єлені, який відбудовує кам’яницю. У 1632 році вона належала секретарю і письменнику королівської канцелярії Яну Котинському, який перебудував будинок, надавши йому триярусне планування. У першій половині вісімнадцятого століття кам’яницю придбав банкір Пітер Ріаукур, який розширив четвертий поверх і розмістив в ньому свою обмінну контору. У 1770-1780 роках фасад будівлі набуває класицистичного декору. Прибутковий будинок часто змінює власників, а саме: з 1796 р. Квятковські, з 1824 р. Хроманці, з 1831 р. Новиці, з 1841 р. Самсонович та їхні спадкоємці, а потім з 1908 р. Завадці.

У 1935 році перший поверх будівлі був перебудований і тут працювало поштове відділення. У 1944 році будинок був частково зруйнований, потім знесений і відновлений в 1951-1953 роках за проектом Мечислава Кузьми і Юзефа Ходачека. У той час фасад був реконструйований тривісним, а інтер'єри адаптовані під використання ресторану «Базилішек».

Джерело