м. Варшава. Кам’яниця Вальбаховська.

У 1465 році першими власниками маєтку і будівлі стала сім'я Вантропек. У 1507 році Анджей Вантропчиц Гаштольд подарував кам’яницю Янеку Літстину, наступним власником з 1519 року був кушнір Францішек Лищ, а з 1522 року кравець Мацей Паш, тоді як у 1546-1553 роках будинок належав Якубу Кшивопатру, а в 1553-1599 роках купцеві і префекту руської солеварні Мельхіору Вальбаху, який перетворив і розширив його. Була зведена нова передня стіна, зроблені склепіння підвалу, перебудований перший поверх, де був відокремлений магазин. У 1599 році його взяли на себе нюрнберзькі кредитори Вальбаха.

У 1607 році він згорів, а в 1609 році був перебудований новими власниками Гізува, які надали йому триярусне планування. У вісімнадцятому столітті він належав родині Андріховичів, які в 1702-1707 роках зробили ґрунтовну реконструкцію. Наприкінці сімнадцятого століття власником прибуткового будинку став Павло Антошевський, потім він перейшов у власність Фоглів, а в 1852-1913 роках його перейняла родина Голембьовських. Останніми власниками прибуткового будинку була сім'я Новуці.

Він був зруйнований у 1944 році, а відновлений у 1951-1953 роках за проектом Мечислава Кузьми та Юзефа Ходачека. Відреставровано тривісний фасад. На верхньому поверсі — прикраса сграффіто з морськими елементами, яку виготовили у 1953 році Богдан Урбанович та Олена та Лех Ґжешкєвіч.

Джерело