м. Київ. Пам’ятник репресованим митцям.

Урочисто відкритий у 1996 році на території Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Вшановує пам'ять українських митців — жертв комуністичного режиму СРСР. Автори — скульптор Борис Довгань і архітектор Флоріан Юр'єв.

Бронзову постать жінки встановлено на ступінчастому сірому постаменті з полірованих та неполірованих гранітних плит. Композицію скульптури вирішено за принципом рельєфу: її сплощений об'єм розгорнутий вздовж вулиці. Голова жінки схилена до лівого плеча, на яке спадає густе довге волосся, в лівій руці, що ледь спирається на коліно зігнутої лівої ноги, вона тримає палітру, в правій — пензель. Пластика скульптури поєднує реалістичність задуму, узагальненість просторового вирішення, орнаментальність проробки складок довгої сукні. Жіноча постать трактована як метафоричний образ Музи, Скорботи, Творчості.

У загальній побудові пам'ятника враховано складний рельєф місця, де він розташований — схил скверу, зелень якого є тлом, надає йому камерного характеру. На сірих полірованих брилах граніту — бронзова плита у формі ромба з присвятним написом та прізвищами митців — жертв більшовицького терору, загалом — понад 40 імен (М. Бойчук, С. Гіляров, А. Горська, Д. Дяченко, Ф. Ернст, М. Касперович, Г. Коваленко, Н. Коцюбинська, Є. Кузьмін, Ю. Михайлів, О. Мурашко, С. Налепинська-Бойчук, Є.Спаська, Я. Струхманчук, М. Філянський, Ф. Шміт та ін.). Ліворуч, на вертикальному боці постаменту, вмонтовано бронзову дошку з написом: «Від Спілки художників України. 1996». Пам'ятник має камерний характер, розрахований на близький огляд.

Джерело