м. Київ. Погруддя Т.Г.Шевченка на Вознесенському узвозі.

Встановлене перед головним корпусом Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури. Автори — скульптор М. Лисенко, різьбяр по каменю А. Клименко. Висота погруддя — 1,0 м, пілона — 2,30 м, стилобата — 0,15 м.

Гіпсове погруддя Т. Шевченка, встанов­лене у1964 році, у 1977 році переведене у мармур (після смерті автора) А. Клименком. Композиція відтворює відомий станко­вий портрет, створений скульптором М. Лисенком у1945 році (зберігається у Національно­му художньому музеї України). Ще од­не його повторення — бронзовий па­м'ятник Т. Шевченкові — відкрито у Парижі.

Погруддя митця встановлено на верти­кальному, прямокутному у плані гра­нітному пілоні. Образна система порт­рета ґрунтується на поширеній у ра­дянській пластиці тенденції зобра­жувати Кобзаря з грізно-насупленим поглядом і низьким нахилом голови, що мало демонструвати антисамодержавний бунтарський характер його творчості. Плечовий зріз композиції заховує алюзію зв'язаних рук — міст­ка алегорія біографії Т. Шевченка. Реалістичне за стильовими ознаками моделювання об'ємів із застосуванням толерантного узагальнення другоряд­них елементів скульптурної форми пов'язане з харківською скульптурною школою, започаткованою Л. Блох, яка навчалась у французького скульптора О. Родена. В її майстерні М. Лисенко перейняв високе розуміння класичної спадщини. Пам'ятник камерно-станкового харак­теру утворює моноекспозицію у неве­ликому сквері біля навчального закладу.

Джерело