м. Родос. Церква Благовіщення.

Колишня католицька церква Агіоса Іоанніса, а нині православний собор Благовіщення в Мандракі, за даними Священної митрополії Родосу, є реконструкцією старої монастирської церкви Лицарів, яка була зруйнована в 1856 році вибухом великої кількості пороху, забутого в його підвалах ще з лицарських часів.

На початку 1930-х років архітектор П'єтро Лохаконо провів розкопки на місці старої лицарської церкви. Гіпотетична реконструкція храму Мандракі Лохаконо заснована в основному на гравюрах Роттьє (1828), а в другу чергу на письмових джерелах, результатах розкопок і планах Фландіна (1853). Гравюра Роттьє показує інтер'єр Храму з трьома нефами, що підтримуються чотирма колонами з кожного боку, деякі з яких з античними капітелями, а на задньому плані трансепт храму і каплиця з хрестовим склепінням. Як зауважує Лохаконо, план поверхні утворює латинський хрест. Розширення пресвітерію та прибудова каплиць відносяться до пізніших часів.

З правого боку церкви була побудована аркада для охорони саркофагів Великих магістрів, яка включає квадратну дзвіницю з очевидним венеціанським впливом, обидві спроектовані Ді Фаусто. У центрі трикутного двору був побудований круглий баптистерій за проектом Петракко. Купол виконаний з цементу, проміжні елементи, такі як бордюр, - з цільного каменю з кар'єрів Коскіноу, з теплою червонуватою патиною. Круглий басейн з блакитного мармуру походить зі старої будівлі в Косі і спирається на візантійську столицю з тисненим листям аканта.

Баптистерій з мозаїчною підлогою пізніше був доповнений бронзовими статуями, що представляють головні та богословські чесноти: «Віра», «Надія» та «Милосердя» є копіями творів Донателло (баптистерій Святого Іоанна, Сієнна), інших – його учня Джованні ді Туріно. Статуї, відлиті компанією Lagana of Naples, що спеціалізувалася на художніх репродукціях, були поміщені в спеціально підготовлені ніші і зараз зберігаються в єпископаті.

Храм був переданий Православній Церкві після приєднання архіпелагу Додеканес до Греції, відкритий митрополитом Тимофієм (Евангелінідісом) і внутрішньо адаптований до потреб православного богослужіння. Він був розписаний за часів правління митрополита Родосського Спиридона агіографами Фотісом Контоглу та Іоаннісом Терзісом і був прикрашений мармуровими скульптурами (іконостас, ієрархічний трон, святині) братів Скаріс. Ця робота тривала десять років, з 1951 по 1961 рік.

У 2006-2010 роках церква та прилегла територія були відреставровані та прикрашені.

Джерело