м. Краків. Будинок № 7 по алеї Юліуша Словацького.

21 вересня 1895 року було затверджено план будівництва кам’яниці за проектом архітектора Яна Сас-Зубжицького, який також був власником запланованої будівлі. У 1939 році будинок став власністю Луції де Тиссан. Після Другої світової війни ним володіло комунальне підприємство міста Кракова.

Кам'яниця цегляна, прямокутна в плані, з підвалом, покрита двосхилим дахом, триповерхова спереду і двоповерхова з тилу. До основної частини споруди прибудовано двоповерховий оштукатурений флігель, що сполучається з будівлею під прямим кутом.
Фасад асиметричний, триосьовий, з розгалуженим кам’яним порталом по правій осі, з обрамленням і тридільним світловим вікном, в якому розміщено вітраж із гербом Саса. Портал закритий сегментною аркою. На кам'яній балці  перемички вигравіруваний напис: «Мир цьому дому». По центральній осі, на рівні другого поверху, розміщений неоготичний тригранний еркер, що спирається на консолі. Він має форму скляної аркадної галереї з арками-трилисниками, покритої трисхилим дахом, з вітражами з гербами Польщі та Литви. Також по центральній осі, на даху, є дерев'яна висока люкарна з крутим, жерстяним дахом. Кути будівлі рустовані.

Між поверхами влаштовані карнизи - над цоколем кам'яний, над першим - кам'яно-цегляний, а над рештою - цегляні. Вікна підвалу мають кам'яні рами, вікна першого поверху закриті сегментною аркою, вікна другого поверху закриті напівкруглою аркою з декоративним обрамленням з головок цегли, що виступає перед фасадом, вікна третього поверху прямокутні, без обрамлення.

Всередині будівлі, на крайній західній осі, знаходиться прохідна зала , яка опосередковано освітлювалась круглим світловим вікном з вітражем, над вузьким колодязем сходів. У залі на невеликій неоготичній консолі встановлено статую Богоматері, а над нею ажурний балдахін. На сходах збудовано внутрішній балкон із необароковими балясинами. Гвинтові сходи мають декоративну ковану балюстраду з неоренесансними масковими мотивами. Об’єкт внесено до реєстру нерухомих пам’яток Малопольського воєводства.

Джерело