Морозовский пешеходный мост

Морозівський пішохідний міст з'єднує проспект Калініна та проспект Свободи, фактично це пішохідний перехід над залізничними шляхами біля пасажирського вагонного депо.

Я переходжу цей міст з велом на плечі тричі на тиждень в обидві сторони - через нього лежить мій шлях на танцеровки, і я маю сказати, що не знаю місця, яке найкраще відображає характер старого Дніпропетровська, того, в якому з щирою вірою в краще майбутнє і всесильність прогресу, будувався комунізм. З боку проспекту Калініна його не знайти, якщо не знати, що ось тут, за блакитним чотириповерховим будинком, через квартал від органного залу або, якщо рухатися з боку центру, то трохи далі за трамвайним депо, є перехід з території інтелігенції - старого центру, на територію пролетаріату - промзону.

Сам міст дерев'яний, дуже простий і прозорий - крізь дошки (двадцятка, не товщі, їй-їй!), видно перекриття, а під ними - залізниця. Під мостом проходять труби і ще якісь комунікації, дуже багато і пафосно. Зараз, у спеку, дошки стають ще тонше, а якщо вдасться потрапити на міст після дощу, він дуже рідно пахне сирою сосною. Оскільки сам міст горбатий, то у нього є "пік" горба - майданчик, залитий бетоном. Звідти відкривається абсолютно казковий вид на місто, особливо у вечірній/нічний час: на схід від нього - завод їм.Бабушкіна, чий зовнішній вигляд не змінювався з тридцятих років минулого століття - простий, потужний, геометрично вивірений, з величезною трубою, з якої горить блакитний вогник метрів заввишки в сім-вісім, технічним освітленням і всілякої атмосферою дизельпанка. На захід відкривається вид на Місто. Не те, щоб на весь, але центр з його леденцово-жовтим освітленням, висотки-олівці, своїм освітленням схожі на свічки на іменинному пирозі, Парус, частина Дніпра... дуже міський пейзаж.

А ще над цим мостом досить слабка міська засвітка і дуже низька лінія горизонту, тому одне з моїх улюблених місць відпочинку - після танцеровки спостерігати схід місяця над Містом з пляшкою води і рахувати зірки. Враховуючи, що пішоходів на ньому - десяток у годину, неймовірне задоволення. А може, це просто відпочинок після важкого заняття, хто знає.

Посиланя на джерело тексту.

І так, поїхали, вірніше - пішли...

Это самая верхняя площадка из бетона.