Миколаївська церква у Диканьки

Миколаївська церква - побудована в 1794 році на місці дерев'яної, яка знаходилася на околиці Диканьки. Її проект в стилі класицизму виконав відомий зодчий тієї епохи Н. А. Львів. Він вперше застосував систему подвійного купола. Особливу увагу привертає різьблений іконостас з мореного дуба. Під церквою знаходиться родинна усипальниця Кочубеїв, де поховано 5 князів і 3 княгині роду.

Поруч з церквою знаходиться дзвіниця, побудована в 1810-1827 рр.. за проектом Луїджі Руска.

Источник

Тріумфальна арка - історичний символ Диканьки, побудована в 1820 році за проектом Луїджі Руска як парадний в'їзд до садиби Кочубеїв у пам'ять про приїзд до Диканьки імператора Олександра I. Арка є частиною садиби Кочубеїв, що збереглася донині. Раніше її композиційним центром був красивий парадний палац, побудований наприкінці XVІІІ століття за проектом італійського архітектора Джакомо Кваренгі. Палац Кочубеїв у роки громадянської війни був зруйнований і розібраний. Тріумфальна арка - єдиний в Україні пам'ятник культури, що увінчує тріумф перемоги у Вітчизняній війні 1812 року з французами.

"В память посещеніея его величеством императором Алесандром 1 августа 3 дня 1820 года"

Источник

Пам'ятник загиблим українським козакам

Пам'ятник козацької слави було відкрито в 1994 р. на Панянському бульварі. Таким чином полтавчани віддали данину славним синам рідного краю, які поклали своє життя за волю України у давні часи.

Автори проекту - скульптор В. Білоус, художник В. Батурін. На вершині пам'ятника величезний козацький хрест, лаконічний напис «Українським загиблим козакам». Біля підніжжя символічного кургану - два бунчуки. Часто до підніжжя пам'ятника покладаються квіти нашим землякам як прояв поваги до минулого своїх предків, славних козаків.

Источник

Вали «Більського городища»

На території Полтавської області знаходиться один із найвизначніших археологічних об’єктів культурної спадщини України – Більське городище скіфської доби VII-IІІ ст. до н.е. – рештки грандіозного протоміста часу існування Ніневії та розквіту міст Еллади.
Більське городище здавна визнане вченими як одне із найбільших укріплених поселень Європи доби раннього залізного віку. Площа величної фортеці становить майже 5000 га. Вона оточена глибокими ровами та високими валами, протяжністю понад 36 кілометрів. Більше 2500 років тому сучасник Більська – Вавілон за розмірами був у п’ять разів менший.
Уже 100 років ведуться на території городища археологічні дослідження. Щороку вчені відкривають тут нові свідчення існування на місці пам’ятки столичного центру давнього державного утворення племен Дніпровського лісостепу України скіфської доби – Гелону – міста згаданих давньогрецьким істориком Геродотом гелонів, будинів, неврів та степових скіфів. Під час археологічних досліджень виявлені рештки вуличної забудови, господарські споруди, храми і жертовники, об’єкти залізоробного, бронзоливарного, гончарного, сільськогосподарського та інших виробництв, численні поховання у курганах, ґрунтових некрополях. Відкриті на території та в околицях Більського городища і виразні старожитності інших епох української й європейської історії – стоянки мисливців і рибалок доби фінального мезоліту-неоліту, поселення бронзового віку, ранньослов’янські та давньоруські селища, залишки діяльності селітроварників епохи пізнього українського середньовіччя, фортифікаційні споруди російсько-польського прикордоння XVII ст.
Результати досліджень узагальнені в ряді наукових праць, увійшли до енциклопедичних видань усього світу. В 2006 р. виповнилося 100 років від початку археологічних розкопок на унікальній пам’ятці. З проведенням археологічних розкопок у Більську пов’язані імена визначних археологів В.Городцова, Б.Гракова, Б.Шрамка, чималої когорти сучасних українських та німецьких археологів. Широка відомість Більського городища як значного економічного, політичного і культурного центру скіфської доби ставала приводом до створення нещодавно на його території історико-культурного заповідника „Більськ”. Сесією Полтавської обласної ради затверджена програма створення та розбудови історико-культурного заповідника, використання пам’яток найдавнішої культурної спадщини Більської округи. Більське городище є одним із основних археологічних об’єктів, якими опікується Полтавський Центр археології.
У межах та в окрузі комплексу добре збереглися не тільки фортифікаційні споруди, значні групи курганів скіфської доби, а й давньоруські городища, майдани, рештки промислових виробництв тощо. Тут же розташовані чимало природних об’єктів з рідкісним рослинним світом та історичними ландшафтами. Серед них Ковпаківський дендропарк, Барвінкова гора, дуб Г.Сковороди, гідрологічні пам’ятки – Більське джерело та Більське озеро.
На сьогодні Більське городище – пам’ятка археології національного значення. На його території та в окрузі рішенням сесії Полтавської обласної ради від 15 лютого 2001 р. створена найбільша в Україні охоронювана археологічна територія, площею понад 7500 га. Комплекс археологічних та історичних об’єктів має унікальний науковий, експозиційний та рекреаційний потенціал. Городище розташоване на території одного з мальовничих і найбільш сприятливих за екологічними характеристиками мікрорегіонів області.
Вже сьогодні, краще влітку чи ранньої осені, є можливість відвідати Більське городище, оглянути його грандіозні укріплення, побувати на археологічних розкопках, помилуватися краєвидами Поворскля, попити воду з цілющого Більського джерела, ввійти у Ворсклу край урочища Рубіжного – колишньої межі Речі Посполитої і Гетьманщини та Московського царства і Російської держави, вклонитися мальовничій Котелевській землі – батьківщині перекладача Гомера І.Гнєдича і легендарного партизана С.Ковпака.

А. Супруненко  Источник

Пам'ятник козаку Рігу

До дня міста 28 травня 2011р урочисто відкрили пам'ятник козаку Рігу. За бажанням благодійників з Дзержинського району, пам'ятник легендарному засновнику міста було встановлено не в Центрально-Міському районі, біля впадіння Саксагані в Інгулець (де і розташована найстаріша історична частина міста), а саме в Дзержинському районі міста.

Пам'ятник поставили на 62-тонний моноліт залізної руди, який не так давно був доставлений з кар'єру «АрселорМіталл Кривий Ріг» на площу перед міськвиконкомом. Скульптура відображає той момент, коли бравий вояка Ріг зійшов з коня, і тримає його за вуздечку. Козак був відлитий у приватній майстерні відомого українського скульптора Олега Пінчука. Загальна вага скульптури - 3 тонни.

Скульптуру козака Ріга її автор, відомий криворізький скульптор Олександр Васякіна, виготовив ще в 1991 році на замовлення тодішнього мера Григорія Гутовского. Міський голова навіть встиг розрахуватися з художником за роботу, а встановити - ні.

Гіпсовий макет пам'ятника простояв у підвалі 20 років. На виставці, приуроченій до 85 річчя Олександра Васякіна з проектом пам'ятника Рігу ознайомився нинішній градоначальник Юрій Вілкул. Він і вирішив поставити скульптуру засновнику м.Кривий Ріг.

Источник