Братська могила радянських воїнів в с. Привільне. Тут також увічнено імена воїнів-земляків, що загтнули в роки Великої Вітчизняної війни.

Посилання на джерело тексту.

Володимир Ілліч Ул'янов (псевдонім Ленін; 10 (22) квітня 1870 - 21 січня 1924) - російський і радянський політичний і державний діяч світового масштабу, революціонер, організатор Російської соціал-демократичної робітничої партії (большовиківв), один з організаторів і керівників Жовтневої революції 1917 р. в Росії, голова Ради Народних Комісарів (уряду) РСФРР, творець першої в світовій історії соціалістичної держави.
Марксист, публіцист, фундатор марксизму-ленінізму, ідеолог і таорець ІІІ-го (Комуністичного) інтернаціоналу, засновник Радянської держави. Сфера основних політико-публіцистичних праць - матеріалістична філософія, теорія і практика здійснення соціалістичної революції, побудова соціалізму і комунізму, політекономиі соціалізму.
Думки про історичну роль Володимира Ул'янова (Леніна) і її оцінки часто полярні.

   В центральній частині міста Кременеці на вул. Тараса Шевченка знаїодиться Меморіал Слави.

   Меморіал відкритий до 40-річчя визволення Кременця від німецько-фашистських загарбників. В 1944 р. тут, на колишньому Базарному майдані, ховали радянських воїів, які загинули на околицях цього давнього міста.
Джерело.

ЗІС-5 на постаменті в с. Слов'янка встановлений на честь воїнів-водіїв від вдячних межівчан.

ЗІС-5 («тритонкаа») - радянський вантажний автомобіль вантажопід'ємністю 3 т; друга за масовістю (після ГАЗ-АА) вантажівка 1930-40-х, один з основних транспортних автомобілів Червоної Армії у Великій Вітчизняній віойні. Випускався з 1933 по 1948 на Автомобільному заводі імені І.В. Сталіна. Під час війни зпрощену військову можифікацію ЗІС-5В (позначення умовне) випускали заводи ЗІС (1942-1946 рр.), УлЗІС (1942-1944 рр.) і УралЗІС (1944-1947 рр). В 1934-1948 рр. тільки на московському ЗІСі було випущено 571199 автомобілів ЗІС-5 з модифікаціями, плюс у 1947-1948 рр. 13896 од. перехідної до ЗІС-150 моделі ЗІС-50.

^{источник текста ru.wikipedia.org}

В променях заходячого сонця оглядовий майданчик парку ім. Шевченка виглядає особливо заспокоєним. Фонтан "Каскад" з чотирьох потужних стрменів викидає воду, яка повільно стікає з верхнього басейну в нижній. А навколо залишається тільки поводити головою, намагаючись осягнути поглядом усю шир Дніпра. Раніше замість цього фонтану в формі лілеї, був фонтан «Сфера», но через особливості конструкції і доволі сильного вітру зверху він окроплював відвідувачів. Через це його замінили в 2007 р. на фонтан "Каскад" с більш важкими струменями.

^{источник текста blogr.dp.ua}

Вид со смотровой площадки.

Коса Маліновського на річці Самара, знаходиться по вул. Маршала Маліновського в Дніпропетровську. Ця коса була намита в 1970-ті роки разом з освоєнням цього промислового району і рибальством. Коса і зараз є дуже рибним місцем, і у вихідні заповнена рибалками. В 19 столітті в цих місцях було славетне Урочище Микільське, все в соснах і кучугурах. 

Пам'ятник героям-визволителям с. Ковалиха.
На дошці імена воїнів, що тут захоронені:
 - лейтенант Пожидаїв К.М.;
 - рядові:  Басарабов В.Д.; Гайдученко И.П.; Голік М.Ф.; Комісаров М.А.; Князев М.И.; Лійко М.П.

Братсбка могила - групове поховання померших приблизно в один час, часто в результаті бою, голоду, єпідемії або стихійного лиха. Для братських могил характерна відсутність індивідуальних поховань. В старовину такі поховання називали скудельницями. Велика кількість воїнських братських могил з'явилась в результаті Першої та Другої чвітових війн.

Джерело.

Обеліск Слави споруджений на честь воїнів-односельців с. Ковалиха, що загинули на фронтах Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
Постамент обеліску квадратний, верхня частина усіченої форми. На ньому табличка с текстом: "Вічна слава воїнам загиблим в боях за свободу і незалежність нашої Батьківщини".
По колу обеліска разміщені плити з іменами загиблих воїнів.
На обеліску вгорі герб СРСР та зірка.

Олексій Михайлович Мілованов (23 березня 1913 - 6 березня 1944) - Герой Радянського Союзу, командир ескадрилії 193-го винищувального авіаполку 302-ї Кіровоградської винищувальної авіадивізії 4-го винищувального авіакорпусу 5-ї повітряної армії.
Народився 10 (23) березня 1913 р. в м.  Іванове-Вознесенськ (нині Іванове, РФ).
Працював на ткацькій фабриці «Красна Талка». В РСЧА з 1931 р. В 1933 р. закінчив Ленінградську військово-теоретичну школу льотчиків, в 1935 р. - Енгельську військово-авіаційну школу пілотів.
Участник Великої Вітчизняної війни з червня 1941 р., воював в складі 193-го винищувального авіаполку.
На лютий 1944 р. Мілованов здійснив 211 бойових вильотів, в 30 повітряних боях особисто збив 17 і в складі групи 5 літаків супротивника. 6 лютого 1944 р. представлений до звання Героя Радянського Союзу.
6 березня 1944 р. Мілованов здійснював свій 230-й бойовий виліт з метою сбору розвідданних. На зворотньому курсі літак Мілованова потрапив під зенітний обстріл, сам льотчик отримав важке поранення. Мілованов зумів долетіти до свого аеродрома в селі Ротмістрівка (нині селище Смілянського р-на Черкаської обл.), але через поранення не зумів посадити літак і розбився.
Похований поблизу від місця загибелі. На могилі встановлено обеліск.
Джерело.

Воїини Радянської Армії, що загинули в боях з німецькими загарбниками у Великій Вітчизняній війні у 1943 р. при звільненні селища Ротмістрівка, поховані в цій братській могилі. Імена вояків викарбовані на граніті і металевій пластині.
Композицію доповнює скульптура танкиста в повний зріст з біноклем в руці.
Пам'ятник розташований в центральному парку сел. Ротмістрівка.