Блоґи

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

На фасаді школи в селі Вересоч встановлено меморіальну дошку Сергію Парубцю, який віддав життя за незалежність і територіальну цілісність України.

Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

Триповерховий цегляний прибутковий будинок, який у радянський час надбудовано одним поверхом. Пам’ятка історії. 1892-1919 у будинку містилася редакція та головна контора літературної і політичної газети Південно-Західного краю «Киевлянин».

Після ліквідації «Киевлянина» частину приміщень і папір було передано редакції газети «Боротьба», яка містилася в будинку 1917-20. Газета була офіційним органом Української партії соціалістів-революціонерів, після її розколу у травні 1918 — Української партії соціалістів-революціонерів-боротьбистів. З 4 квітня 1920 після злиття УКП (боротьбистів) з КП(б)У видання газети припинилося. У грудні 1919 - березні 1920 у будинку містилася також редакція селянської газети Української партії лівих соціалістів-революціонерів (боротьбистів) «Трудове життя».

1941, під час німецької окупації Києва, у цьому будинку перебували провідні діячі Організації українських націоналістів, які прибули до Києва разом з похідними групами ОУН – Рогач Іван Андрійович (1913-42), Теліга Олена Іванівна (1907-42) — поетеса, політичний діяч.

1949-64 у трикімнатній квартирі № 8 на другому поверсі проживав Верьовка Григорій Гурійович (1895-1964) — композитор, хоровий диригент, педагог, народний артист УРСР (з 1960), лауреат Державної премії СРСР (1948) та Державної премії УРСР ім. Т. Шевченка (посмертно, 1968). Організатор (1943), художній керівник та головний диригент Державного українського народного хору (з 1964 — ім. Г. Верьовки). Одночасно викладав на диригентському відділенні Київської консерваторії (1943-64), з 1947 — професор, 1948-52 — голова правління Спілки композиторів України.

1948-63 у квартирі № 4 на другому поверсі жив Сорока Олександр Назарович (1900-63) — хоровий диригент, народний артист УРСР (з 1960). Головний диригент Державної капели УРСР «Думка» (з 1946).

 1970 на будинку праворуч від входу встановлено бронзову меморіальну дошку з барельєфним портретом Г. Верьовки та написом (ск. Е. Фрідман, арх. М. Іванченко), ліворуч від входу — меморіальну бронзову дошку О. Сороці з викарбуваними геометризованим зображенням ліри та анотаційним написом (арх. І. Шмульсон).

Джерело

Оцінка: +7 / 2 учасники / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Побудований 1875-76 за проектом і під наглядом арх. В. Ніколаєва.  На першому поверсі — дві шестикімнатні квартири з передпокоями, кухнями, ватерклозетами, на другому — одинадцять кімнат, два передпокої, коридор, кухню, ватерклозет, на третьому — дві шестикімнатні квартири з передпокоями, кухнями, коридорами, ватерклозетами. На чоловому фасаді було три балкони з ґратчастою огорожею, на тильному — один з дерев'яною балюстрадою. Парадні сходи — гранітні, сходові майданчики — мозаїчні, чорні сходи — дерев’яні.

До 1917 домоволодіння належало родині Є. Афанасьева, після смерті якого власницею стала вдова Н. Афанасьева, пізніше дочки — В. Тарновська, О. Мерклінг. 1918 маєток перебував у віданні Київського окружного страхового товариства. 1937 будинок надбудовано четвертим поверхом. Чотириповерховий з підвалом, мурований, у плані послідовно складається з Г-подібної, Т-подібної та прямокутної частин, завершений багатосхилим дахом. Планування коридорного типу. Перекриття підвалу — склепінчасті, поверхів — пласкі.

Чоловий фасад, що має шестидільну асиметричну композицію, оформлено у стилі неоренесанс. П'ять його прясел на три віконні осі, кожне доповнене одноосьовою вставкою праворуч з арковим отвором проїзду. Друге і четверте прясла виділено розкріповками, завершено аттиками-парапетами, розчленовано бічними та міжвіконними рустованими лопатками другого-четвертого поверхів. По вертикалі фасад членують профільований карниз першого поверху, гурти під вікнами другого та між третім і четвертим поверхами, вінцевий карниз незначного виносу, триуступчастий цоколь. Фасадну стіну в межах першого, третього, п'ятого прясел по всій висоті горизонтально рустовано, на рівні першого поверху оброблено високорельєфною рустикою. Прямокутні віконні прорізи облямовано заглибленими лиштвами; на другому поверсі увінчано горизонтальними та лучковими сандриками, що чергуються; на першому, третьому і четвертому — замковими каменями. Будинок — зразок поетапно сформованого цілісного фронту забудови садиби. Пам’ятка архітектури.

Джерело 

Оцінка: +11 / 3 учасники / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

Алла Горська – українська художниця-шістдесятниця і відомий діяч правозахисного руху 1960-х років в Україні.

Детальніше про А.О.Горську

Скульптор Б.Довгань, архітектор Ф. Юр'єв.

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

На будівлі залізничної станції Мотовилівка встановлено пам'ятну дошку Січовим Стрільцям про бій 18 листопада 1918 року.

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

14 листопада 2008 року в смт Борова, поблизу залізничної станції Мотовилівка, відкрито пам’ятник Січовим Стрільцям та сотникам Федору Чернику та Миколі Загаєвичу.

Оцінка: 0 / 0 учасників / 0 рекомендації / (+0) (-0) якість

Пам’ятний знак смт. Борова встановлений в 2001 році в центрі селища, на площі, перед селищною радою.

Авторська робота Вуколова Володимира Івановича. 

Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

6 травня 2015 року поблизу міськвиконкому на вул.Гоголівській відкрито меморіал пам’яті Героїв Небесної сотні.

Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

Восени 2016 року в центрі міста біля Всіхсвятського собору була висаджена яблунева алея, а 26 квітня 2017 року встановлена пам’ятна дошка з іменами ніжинців, які полягли в бою з россійськими окупантами, захищаючи територіальну цілісність нашої держави.

Оцінка: +5 / 1 учасник / 1 рекомендація / (+0) (-0) якість

Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступеня № 7 зараз знаходиться у будівлі, де з 1878 року почала діяти приватна жіноча прогімназія ім. П.І.Кушакевич (4 класний навчальний заклад).