Будинок Щербини (Палац урочистих подій) в м. Черкаси

Найрозкішніший особняк дореволюційних Черкас, прозваний в радянські часи "Палацом щастя", тому що тут розмістили міський відділ РАГС. Збудований в 1892 р. підприємцем Щербиною. Відрізняється надзвичайною легкістю і витончиністю архітектури, багатим декором. Деякий час тут містилась Земська управа, в 1919 р. приміщення зайняв повітовий ревком, потім Рада робочих, селянських і солдатських депутатів. Після Великої Вітчизняної війни тут знаходився Черкаський міськком КПУ і міськком комсомолу. З 1970 р. і до сьогодня будівля використовується як Палац одруження.

^{Джерело mandru.biz.ua}

^{источник фото retroua.com}

Готель "Слов'янський" в м. Черкаси

Будівля колишнььго готеля "Слов'янський" в Черкасах збудована в кінці XIX ст. на кошти підприємця Скорини. Виконана в стилф модерн з елементами псевдоготики. Кут будинку, враховуючи містобудівне місцезнаходження, виконан пятикутним об'ємом, увінчаний високим загостреним шатром. Фасад будівлі прикрашений багаточисельними декоративними деталями, тонкими вежками з гольчастими куполами і витончиними колонками. Будинок мав три балкони, один з яких був винесений більш ніж на 2,5 метри і спирвся на тонкі чавунні колони. Саме під ним містився вхід в будівлю готеля "Слов'янський". В радянські часи це був готель "Дніпро". Зараз будівля належить "Укрсоцбанку".

^{Джерело mandru.biz.ua}

^{Джерело фото 2go-world.com}
 

Черкаський обласний краєзнавчий музей

Черкаський обласний краєзнавчий музей розиіщується в сучасній будівлі, збудованій в 1985 р. в історичному центрі міста, поряд з Пагорбом Слави (Замковою горою). Проект розробили місцеві архітектори Кондрацький, Собчук, Фурсенко. В 30 залах розміщено розділи природи краю, археології, етнографії, історії краю ХІV - поч. XX ст., а також нової і новітньої історії з 1917 р. до сьогодення. Загалом представлено 12000 експонатів.

^{Джерело mandru.biz.ua}

Черкаський обласний академічний ляльковий театр

Черкаський обласний академічний ляльковий театр знаходиться в центральній частині міста, в будівлі, яка є пам'ятником архітектури XIX ст. Будівля належить до т.з. "зразковим будинкам", автором яких був архітектор Руска. На поч. XIX ст. він випустив альбом "Зразкові фасади", за яким відбувалась забудова багатьох українських міст. З моменту побудови зберіглись не лише стіни і перекриття, але й деревьяне начиння, і навіть фурнитура з вензелями фірми "Н. і Г. Бабашов. 1850". З 1970-х рр. будівля перейшла в розпорядження театра ляльок. Торцевий бік будвілі прикрашає мозаїка з героями дитячих казок.

^{Джерело mandru.biz.ua}

Черкаський художній музей

Черкаський художній музей розташований в приміщенні колишнього міськкому комуністичної партії, яке було звільнено після серпневих подій 1991 р. Експозиція сформована з колишніх приватних колекцій графа Бобринського, князей Лопухиних, Білокопитових, які були передані в 1918 р. Черкаському історико-педагогічному музею ім. Т. Шевченка. Відділ декоративно-прикладного мистецтва знайомить з народним мистецтвом середнього Подніпров'я. В другому розділі представлена іконопись ХVII-ХIХ ст., прекрасний портретний живопис XVIII - поч. XX ст.

^{Джерело mandru.biz.ua}

Свято-Троїцький кафедральний собор в м. Черкаси

Свято-Троїцький кафедральний собор відновлений в Черкасах в 1991 р. поряд з Замковою горою, на якій раніше знаходився головний православний храм міста. Дерев'яна козацька Троїцька церква в Черкасах була збудована в 1671 р. Неодноразово перебудовувалась. Кам'яний храм був споруджений в 1863 р. на території колишнього Черкаського замку. В 1961 р. Свято-Троїцький храм був знесений, оскільки на цьому місці починалось спорудження меморіального комплексу "Пагорб слави". Новий храм довелось перенести в інше місце, прибудувавши його до однієї з будівель на майдані Слави. Належить УПЦ КП.

^{Джерело mandru.biz.ua}

Біелозір'я - одне з найдавніших і самих великих за кількістю населення сіл Черкаського району. З одного боку село огортає вікові соснові ліси, з іншого - до нього линуть квітучим килимом безмежні поля.
З початком Другої світової війни багато селян пішли в діючу армію. На початку серпня 1941 р. село було окуповане німецькими військами. Пам'ятний обеліск присвячений розстріляним в1943 р. білозерцям
Джерело.

В м. Київ на будівлі Андріївської церкви встановлена пам'ятна дошка Патриарху Київському і всея України Мстиславу.

  Бронзова меморіальна дошка встановлена на фасаді двоповерхового підкліта (стилобату), на якому власне стоїть Андріївська церква. Дошка була відкрита в 1998 р. на честь 100-річчя з дня народження патриарха Мстислава.
Автор – скульптор В.І. Щур.
Джерело.

Мстислав (в миру Степан Іванович Скрипник) - український релігійний діяч, предстоятель Української автокефальної православної церкви Київського патріархату.
Народився 10 квітня 1898 р. в Полтаві в набожній родині.
Закінчив полтавську 1-шу класичну гімназію. Потім - офіцерське училище в Оренбурзі. Служив в Російській Імператорській Армії.
Участник громадянської війни в Україні. В березні 1918 р. вступив добровольцем в Армію Української Народної Республіки, в складі якої в 1918–1919 рр. брав участь в боях проти загонів Червоної Армії. За бойові здобутки йому присвоєно звання хорунжого. В 1920–1921 рр. служив особистим ад'ютантом Головного отамана УНР Симона Петлюри. Виконував функції дипломатичного кур'єра.
Після поразки петлюрівського війська і відходу в Польщу потрапив в тобір для інтернованих в Калиші. Після звільнення з табору, виїхав на Волинь, згодом - в Галичину, де працював в українських кооперативних і культурно-просвітницьких закладах.
З 1930 по 1939 рр. обирався сенатором польського сейму від українського населення Волині. Був постійним членом президіуму Товариства ім. Петра Могили в Києві, засновником і головою товариства «Українська школа» в Рівному, де постійно мешкав.
Перебуваючи віце-бургомистром Рівного, багато співпрацював з волинським воєводою Г. Юзевським. Перед зайняттям Рівного Червоною Армиєю в вересні 1939 р. переїхав в Хелм.
З 1940 р. С.І. Скрипник - заступник голови Холмської Єпархіальної Ради, на чолі якої був архиєпископ Іларіон (Огієнко).
1 вересня 1941 р. в окупованому німецькою армією м. Рівне відбулось перше засідання Української ради довіри Волині - суспільного органу самоврядування на чолі з С.І. Скрипником.
В квітні 1942 р. прийняв діаконство, став священником. На початку травня 1942 р. пістригся в чернці і прийняв ім'я Мстислав. 14 травня 1942 р. за рішенням Собору УАПЦ рукоположен єпископом Переяславським. Хіротонія відбулась в Андріївському соборі в Києві.
В серпні німецька окупаційна влада заборонила Мстиславу служити і перебувати в Київському генерал-губернаторстві як на лівому, так і на правому берегах Дніпра. За відмову йому наказано поїхати геть. В жовтні 1942 р. в Рівному Мстислав (Скрипник) був заарештований німцями, відправлений до в'язниці в Чернігові, а звідти у в'язницю в Прилуках, де він перебував до весни 1943 р., звідки його перевезли в Київ. В кінці квітня його звільнили з забороною виїзду за межи Києва і проведення богослужінь.
З 1944 р. мешкав в Варшаві, потім в Словаччині і Германії, де очолював єпархії в Гесені, Вюртемберзі.
Навесні 1947 р. Собор єпископів УАПЦ обрав Мстислава Архиєпископом. Восени того ж року він поїхав в Канаду, щоб там очолити УАПЦ.
Протягом трьох років служив Архиєпископом Вініпега і усієї Канади. В 1949 р. очолив УПЦ в США.
Завдяки Мстиславу церква отримала землю поблизу Нью-Йорка - в Саут-Баунд-Брук. В 1950-ті рр. тут за проектом видатного церковного архітектора Ю.С. Кодака збудований величний храм - Церква-пам'ятник, а біля неї відкрито український пантеон - православний цвинтар.
В 1971 р. митрополит УПЦ в США Теодорович помер, його послідовником став митрополит Мстислав (Скрипник).
5 червня 1990 р. в Києві на I Соборі УАПЦ Мстислав обраний Патриархом Київським і всієї України.
В жовтні 1990 р. він відвідав Київ і Львів. 18 листопада 1990 р. в Соборі Святої Софії в Києві відбулась його інтронізація: Мстислав став першим Патриархом УАПЦ. Після утворення в 1992 р. Української православної церкви Київського патриархату проголошений її Предстоятелем з титулом Патриарха.
Помер 11 червня 1993 р. в м. Гримсбі, провинція Онтаріо, Канада. Похований на кладовищі в Саут-Баунд-Бруці, США.
Джерело.